Пам’ятаємо Крути, щоб перемогти

Час лине невпинно. Одні події, переживання змінюються іншими, тьмяніє пам’ять. Але є спогади, що вкарбовуються у свідомість навічно, і роки не в змозі їх стерти. Саме такою подією в українській історії визвольних змагань є героїчний бій біля залізничної станції Крути, коли 29 січня 1918 року кілька сотень юних патріотів-українців вступили в смертельний бій за незалежність України з багатотисячною більшовицькою армією.

Саме з цих спогадів розпочався урочистий мітинг-реквієм в актовій залі середньої загальноосвітньої школи № 6. У вступному слові учитель історії Анатолій Анатолійович Чемерис висвітлив історичний аспект бою під Крутами, зазначивши, що зазіхання на незалежність України не припиняються й сьогодні з боку Росії.  

Десятикласники Солонько Богдан та Максименко Олександра у своїх виступах наголосили, що подвиг юних патріотів під Крутами не був марним, бо дав змогу молодій республіці вистояти, виграти час у нерівній боротьбі з більшовицькими ордами.

В урочистій тиші були згадані поіменно загиблі воїни-гімназисти. Проникливо звучали пісні у виконанні учнів сьомих класів. Згадали й сучасних героїв, які вже сьогодні відстоюють свободу України в боях російсько-терористичними військами на Донбасі.

 Колишній учень шостої школи Олег Костріченко загинув у нерівному бою з російськими окупантами, відстоюючи свободу й незалежність українського народу.

«Про подвиг цих молодих хлопців у бою під Крутами і героїчну боротьбу сучасних захисників України ми повинні пам’ятати, тому що загинули вони за нас, за наше мирне життя», - зі сльозами на очах сказав Володимир Михайлович,  батько Олега Костріченка.

«Ні, війні!», - звучало у піснях та віршах, які виконували учні, але пам’ятаємо своїх героїв, щоб перемагати, щоб будувати вільну Україну.

Берковський В. В., учитель української мови та літератури ЗЗСО № 6